Головна » 2018 » Листопад » 26 » Збудуймо пам'яті негаснучий собор
11:58
Збудуймо пам'яті негаснучий собор

 

Палахкоче свіча поминальної нині молитви

Достигали жита. І тремтіли Дитячі коліна -
Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ...
Вимирало село – потопала в сльозах Україна,
І розгублене небо ковтало задушений плач.

Палахкоче свіча поминальної нині молитви
І розгнуздана пам’ять малює історії слід...
Тільки ті колоски – життєдайного виміру витвір,
Як і завше, очима дитячими міряють світ.

 

  Пам’ять — нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-33 років. Влада забрала у людей все. Все, до останнього колоска, до останньої зернини .

Щиро дякуємо за артистичність у відтворені подій Голодомору 1932-1933 років учасникам виховного заходу Вілтракісу Лукасу, Павлусь Ганні, Будці Богдану , Марківу Назарію, Ковалик Лілії, Кучмі Вероніці та Софії, Бігун Дарині,  Пеленю Максиму та хореографічній групі.

  Виступ учнів до заходу готували педагоги - організатори Цап Г.І., Барандій К.С., керівник гуртка хореографії Труш Т. В. та вчитель музичного мистецтва Дубан Ю.А..

 

$IMAGE18$

 

 

Категорія: Виховання | Переглядів: 42 | Додав: Leonid