Головна » 2014 » Листопад » 16 » Вчимось мислити позитивно (робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період)
08:01
Вчимось мислити позитивно (робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період)

На виконання листа Міністерства освіти і науки України від 11.03.2014

№ 1/9-135 «Про надання психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу» з метою вивчення впливу екстремальних подій в Україні на особистість дитини в Новояворівській школі №3 практичним психологом Павлусь Лесею Михайлівною проведене анкетування учнів.

 

Аналіз отриманих результатів.

Викликає занепокоєння, що майже половина (44%) опитаних дітей почувають себе погано, через те, що тато перебуває в зоні АТО, 22% - без видимих причин сумно, 67% учнів час від часу плачуть, коли згадують про тата, 11% - бояться майбутнього, через тривогу за те, що з татом може щось трапитись. Діти уникають соціальних контактів та спілкування (67%), в 11% зник апетит, 33 % дітей легко дратуються.

Попри те, більшість дітей майбутнє не лякає (89%). Події в Україні на працездатність, апетит та сон учнів основному не вплинули (67% , 78% та 67% відповідно). Більшість 67% дітей почувають себе спокійно.

 

Висновок.

Події в Україні безперечно впливають на дітей, але в основному на емоційному рівні.

 

Рекомендації дорослим

Підтримка звичного способу життя дуже позитивно діє на дитину та є для неї доказом власної безпеки та стабільності.

 

Важливо:

• Заручитися підтримкою близьких і рідних. Важливо, щоб в оточенні дитини були люди, що не постраждали.

• Намагатися зберегти режим дитини, забезпечити нормальний сон та харчування, достатність пиття, оберігати дитину від додаткових стресів.

• Менше таємниць і натяків (вони ще більш лякають дитину).

• Відповідати на запитання дитини поступово і доступно. На одне запитання – одна відповідь. Коли дитина її опанує, вона зможе поставити наступне питання.

• Підтримувати надію на краще.

• Бути готовими до «нечемної», «дивної», «агресивної» поведінки дитини.

• НЕ казати: «забудь це», «викинь з голови» – це прямий шлях до формування постстресових розладів.

• Не залишати дитину наодинці із своїми переживаннями, проте і не докучати їй.

• Ні в якому разі не соромити дитину і не винуватити в тому, що сталося в поведінці після травмуючої події.

• Бути готовими раз за разом обговорювати ті самі речі.

• Заручитися самим надією на те, що травму можливо пережити

 

У школі з учнями, батьки яких брали або ж беруть участь в зоні АТО, та з учнями 4-тих класів практичним психологом Павлусь Л.М. та соціальним педагогом Юзюк С.В. проведено цикл занять, спрямованих на допомогу в досягненні позитивних життєвих цілей «Формування позитивного змісту емоційно-оцінної та поведінкової складових «Я-концепції» підлітків» або «Вчимось мислити позитивно».

Категорія: Психолог | Переглядів: 159 | Додав: Leonid